Я б не намагався створити окремий мішок під кожну вагу. Набагато логічніше визначити два-три основні формати, які перекривають більшість ваших замовлень, і вже під них налаштувати фасування. У такій системі
біг-беги можна використовувати для великих партій, а дрібніші обсяги залишити для стандартної тари. Це спрощує складський облік і зменшує кількість випадкових позицій. Я б ще проаналізував статистику відвантажень хоча б за кілька місяців: часто виявляється, що 70–80% замовлень припадають лише на кілька типових ваг. Після цього легше сформувати стабільну специфікацію й закуповувати тару планово, а не під кожне окреме замовлення.
